Президенткою консервативної Словаччини може стати екоактивістка з ліберальними поглядами




16 березня відбувся перший тур президентських виборів у Словаччині і більше 40% голосів в ньому набрала 45-річна екоактивістка з ліберальними поглядами Зузана Чапутова, яка стала політикинею лише минулого року. Розповідаємо, що про неї відомо.


Неполітична біографія


Після вбивства у лютому 2018 року 27-річного словацького журналіста-розслідувача Яна Кучака та його дівчини Мартіни Кушнірової у Словаччині почалися масові протести. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо подав у відставку з умовою, що у країні не будуть проводитися дострокові вибори в парламент. Замість нього прем'єрський пост зайняв Петер Пеллегріні, який до цього був віце-прем'єром в уряді Фіцо і теж належить до правлячої партії Smer (Курс). Під керівництвом Пеллегріні було сформовано новий уряд. Однак традиційна політична еліта втратила довіру виборців, тому відсутність політичного досвіду у Чапутової була її перевагою.

Ще однією перевагою кандидатки стала репутація борця за справедливість. Чапутова за освітою юристка, вона вела справи про домашнє насильство, зокрема, проти дітей.

Вона також співпрацювала з некомерційними організаціями і була адвокаткою VIA Iuris.

Найбільшу популярність Чапутовій принесла 14-річна боротьба з розширенням звалища в місті Пезінок, в якому вона жила. Очоливши протестувальників, вона довела спір до Верховного суду Словаччини і виграла справу. Пізніше на підставі цієї справи Європейський суд виніс низку постанов, які визначають порядок вирішення подібних спорів в рамках усього Євросоюзу. А Чапутова у 2016 році отримала престижну міжнародну премію Голдмана за успіхи в захисті навколишнього середовища.

Чапутова є членкинею невеликої ліберальної партії Прогресивна Словаччина, яка не представлена в парламенті.


Успішна кампанія


Спостерігачі відзначали, що Чапутова різко критикувала під час передвиборчої кампанії корумпованість правлячої партії Smer. Водночас вона трималася твердо, але не агресивно і не доходила до особистих нападок.

"Станьте на шляху зла - разом ми зробимо це", - так виглядає гасло на її передвиборчих плакатах.



У своїй передвиборчій програмі Чапутова обіцяє боротися з корупцією на найвищому рівні і реформувати правоохоронну і судову системи. Хоча, згідно з конституцією Словаччини, у президента не дуже багато повноважень, в цій сфері його вплив значний. Зокрема, президент/-ка має право вето в питанні призначення головних прокурорів та суддів.

Зростанню рейтингів Чапутовой з 9 до 44 відсотків сприяло і те, що її кандидатуру підтримав нинішній президент Словаччини Андрєй Кіска, який не претендує на другий термін. Крім того, на її користь зняв свою кандидатуру Роберт Містрік, якого вважали головним кандидатів лібералів.

В результаті Чапутова набрала в першому турі близько 40,5% голосів.

"Я сприймаю послання виборців як рішучий заклик до змін", - заявила Чапутова вранці 17 березня, після того, як стало відомо про результати голосування.

Другий тур президентських виборів у Словаччині має відбутися 30 березня.


Противники Чапутової


Погляди Чапутової дещо нетипові для досить консервативної Словаччини, більша частина населення якої вважає себе католиками.

Вона підтримує право на аборт, а всиновлення дітей одностатевими парами вважає кращим варіантом, ніж залишати їх у дитячих будинках. Ця позиція Чапутової налаштувала проти неї церковних ієрархів.

Лише за кілька днів до голосування архієпископ Трнавський Ян Орош назвав підтримку Чапутовой "тяжким гріхом".

Reuters пише, що, на думку аналітиків, підтримка Чапутової права на аборт і прав представників ЛГБТ-спільноти може відштовхнути від неї частину виборців.

Проти Чапутової виступають і прихильники націоналізму. Вони, зокрема, заявляли, що, якщо її оберуть, вона "продасть Словаччину Соросу та американцям" через те, що некомерційна організація VIA Iuris, в якій працювала Чапутова, отримала кілька грантів від фонду Відкрите суспільство Джорджа Сороса.

Найближчий конкурент Чапутової Марош Шефчович, який теж пройшов до другого туру президентських виборів, набравши 19% голосів, критикував її за недосвідченість, оскільки вона ніколи не займала урядових посад.


На фото: Чапутова и Марош Шефчович во время дебатів 11 березня 2019 року / Фото: REUTERS / Radovan Stoklasa


Сам Марош Шефчович - дипломат і член Єврокомісії, формально незалежний кандидат, який отримав підтримку правлячої партії. Він обіцяв гідно представляти Словаччину за кордоном і бути "надпартійним президентом". Його кандидатуру підтримала конференція архієпископів Словаччини, незважаючи на те, що він - колишній член компартії.

Третє місце у першому турі виборів зайняв екс-голова Верховного суду і колишній міністр юстиції Штефан Гарабін, який набрав 14,5% голосів. Гарабін позиціонував себе як "єдиного християнського і національного кандидата", критикував уряд, ЄС, мігрантів та ЛГБТ, висловлював симпатії Володимиру Путіну і пропонував запросити Росію в НАТО. Опозиція звинувачувала Гарабіна у перешкоджанні судовій реформі, корупції і контактах з мафією.

Джерело