У центрі Дніпра активісти/-ки змусили підприємців зняти сексистську рекламу

Довела справу до кінця!

Експертний Висновок надано Індустріальним Ґендерним Комітетом з Реклами (ІҐКР) .

Реклама визнана дискримінаційною та такою, що порушує
ст. 5 пункт 5.2.5 Стандарту недискримінаційної реклами СОУ 21708654-002-2011: «Реклама не повинна застосовувати двозначних виразів, які можуть бути трактовані як образа для людини однієї чи іншої статті»,
пункт 5.2.8.: «Реклама зображує або описує жінку або чоловіка як прикрасу або сексуальний об'єкт, включаючи натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов'язані з рекламованим продуктом, і не мають прямих асоціацій з споживанням рекламованого продукту, товару, послуг і т.п., Порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображується або описується принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки і т.п.).»,
пункт 5.2.7. «Реклама не повинна містити заяви та візуальні презентації, які можуть негативно впливати або порушувати норми суспільної культури і моралі, які вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів і т.п.) рекламного продукту в даному суспільстві»
та Розділ II ст 7 Закону України «Про рекламу» п 3. «Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності» ст. 8. п.1 «У рекламі забороняється: вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Згідно з пунктом 5.2.8. Стандарту недискримінаційної реклами СОУ 21708654-002-2011 реклама вважається дискримінаційною та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує жінку як сексуальний об’єкт, демонструє оголене тіло, що немає жодного відношення до рекламованого продукту, що має місце в рекламі ТМ «ProCвет».

Пункт 5.2.5. Стандарту недискримінаційної реклами СОУ 21708654-002-2011 декларує: «Реклама не повинна застосовувати двозначних виразів, які можуть бути трактовані як образа для людини однієї чи іншої статті». Враховуючи той факт, що реклама ТМ «ProCвет» супроводжується слоганом «Возьми меня. Я вся горю. Долго работаю. Мало ем» та зображення напівоголеної жінки, цілком зрозуміло, що текст характеризує саме жіночий образ, а не лампу.

Відповідно до пункту 5.2.7 Стандарту недискримінаційної реклами СОУ 21708654-002-2011 «Реклама не повинна містити заяви та візуальні презентації, які можуть негативно впливати або порушувати норми суспільної культури і моралі, які вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів і т.п.) рекламного продукту в даному суспільстві». Натомість реклама ТМ «ProCвет» містить гендерні стереотипи та чинить негативний вплив на процес соціалізації – засвоєння культурних зразків поведінки дітьми та підлітками (Реклама чинить вплив на формування гендерних ідентичностей аудиторії, особливо вразливими є діти та підлітки, що сприймають моделі поведінки, демонстровані у рекламі, як зразок для наслідування та соціальну норму, значущість якої підтверджується авторитетом засобів масової інформації). Реклама ТМ «ProCвет» презентує українську жінку як сексуальний об’єкт, що є доступним у всіх значеннях цього слова.



Ольга Полякова

Джерело




У центрі Дніпра активісти/-ки змусили підприємців зняти сексистську рекламу

Індустріальним гендерним комітетом з реклами рекламу магазину "ПроСвет" визнано дискримінаційною.



Після звернення до ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області були виявлені ознаки порушення законодавства про рекламу з боку ФОП Ємельяненко при розповсюдженні реклами ТМ "Рroсвет". Тож, мають бути застосовані штрафні санкції, вилучені буклети, демонтована зовнішня реклама.






Станом на 13 грудня рекламу з магазину вже зняли.



Нагадаємо, на звернення активістки комітет (ІГКР) визнав рекламу магазину дискримінаційною та звернувся до керівництва з проханням змінити її, оскільки у рекламі лампочок використовували еротичні жіночі образи. ІГКР є органом саморегуляції рекламного ринку, що взаємодіє із Мінсоцполітики у питаннях недискримінації у рекламі.

Джерело

Однак і на даний момент більшість цих рекламних матеріалів залишаються на сайті компанії та її сторінках в соціальних мережах (ВКонтактеfacebook, instagram):











Також цікаво, чи залишається ця реклама на магазині в Маріуполі (пр, Нахімова 108)?