Kinder, Küche, Kirche в Україні. Як подолати гендерну дрімучість


«Діти, кухня, церква». Ви думаєте це фраза, що втратила актуальність у минулому столітті? Ні, цей принцип нікуди не зник, він просто набрав політкоректної форми.

Я дуже добре знаю, про що говорю, бо спираюся на власний досвiд. Моя перша вища освіта — це кібернетика. «Зовсім не жіноча справа», як вважали багато чоловіків. Не жіночою справою вважається і управління, якому я присвятила свою професійну діяльність. У вічі вам цього ніхто не скаже, але гендерних стереотипів тут не менше. Це характерно не тільки для нашого суспільства, але й для більшості країн Східної Європи, не говорячи про Центральну Азію.

Ми живемо в суспільстві, яке побудоване на гендерній нерівності, але більша частина з нас боїться зізнатися у цьому сама собі. Я сподіваюся застати час, коли на питання: «Яка роль і який потенціал української жінки в економіці та інноваціях?», можна буде відповісти: «Така сама, як і чоловіка».

Це дуже серйозна річ, яка впливає на темпи розвитку технологій, економічне зростання, соціальну структуру тощо. Візьмемо, для прикладу, роль жінок у інноваціях. Картина у світі досить сумна. За даними аналітиків Всесвітньої організації інтелектуальної власності, баланс гендерної рівності в такому показовому секторі як подача міжнародних заявок на патенти буде досягнутий лише в 2076 році. Звичайно, це при умові збереження нинішніх темпів розвитку. Тож будемо сподіватися, що вони покращаться. Цікаво, що найбільшого гендерного балансу у цій сфері досягнуто в Південній Кореї та Китаї.

Коли я побачила цю статистику я поставила собі питання: «Чому так?». Ніяких формальних обмежень для жінок-іноваторів немає. Більш того, в деяких аспектах вони можуть демонструвати більшу ефективність аніж чоловіки.

Наприклад, це стосується створення нових продуктів, орієнтованих на жіночу частину людства. Адже зрозуміти потреби жінки краще вийде у жінки. Це, на секунду, ринок в 3,9 мільярдів осіб в усьому світі. Тож жодного бар'єру немає, навпаки — є лише плюси.

Так у чому ж справа? На мою думку, основна причина — це гендерні стереотипи, які вбиваються в голови ще змалечку. Хто може порахувати скільки потенційних винахідниць чи конструкторок не реалізували себе через соціальні штампи, які їм були нав’язані у школі, родині, оточенні?

Зі школи в Україні закладається образ жінки як «господарки на кухні» та «хатньої робітниці». Подивіться на малюнок із підручника для 2 класу «Я досліджую світ». Картина маслом, соціальні ролі розподілені чітко. Дітям з малечку демонструють місце кожної статі в соціальній структурі. Дійсно, навіщо жінці знання про навколишній світ, як не для того, щоб майстерно вправлятися ганчіркою на кухні?



Скоро ситуація має змінитися. За ініціативи Першої Леді Олени Зеленської, рік тому Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» — міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх. В тому числі це стосується і практичних кроків — вилучення гендерних стереотипів із освітнього процесу, в тому числі і з підручників. Це дуже важливо, враховуючи, яку ситуацію ми зараз маємо.

Можна розробляти великі і дороговартісні програми, які будуть направлені на мінімізацію впливу гендерних стереотипів у суспільстві, економіці, інноваціях. Але значно ефективніше і дешевше зробити вірні акценти при вихованні дітей.

Знаю, що до 2024 року українські підручники мають бути переписані із врахуванням питання гендерної рівності. І це дуже великий крок уперед.

Однак, мені хотілося б, щоб цей процес відбувався швидше. Адже кожного року в школу приходить 400 тисяч першокласників. І дуже важливо, щоб кожний та кожна з них мали не викривлене уявлення про світ та ролі жінки та чоловіка у ньому.

Для того, щоб вилучити гендерні стереотипи із масової свідомості суспільства пройде ще немало часу. Ми занадто довго відтягували цей процес і зараз поступаємося розвинутим країнам світу. Але чим швидше ми здолаємо гендерну дрімучість — тим краще для всіх. Подолання нерівності між жінками та чоловіками в економіці і інноваціях стане рушієм для економічного розвитку.

Кожен з нас має пришвидшувати час, який знадобиться для того, щоб жінка в Україні дійсно почувала себе на рівні із чоловіком не на словах, а на ділі. Адже рівність дає нові можливості для всього суспільства, незалежно від статі.

Владислава Магалецька, Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів

Джерело