“ЖІНКИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ СВІТ” – НА МИКОЛАЇВЩИНІ ЗНІМАЮТЬ ФІЛЬМИ ТА РОБЛЯТЬ ВИСТАВИ ПРО ЖІНОК

Жінкам ніхто не заважає йти в політику, на війну чи займатися громадською діяльністю. Проте усі жінки, які обрали цей чи будь-який інший шлях, де є влада, ресурси або керівництво, зустрінуться із суспільним осудом. Подвійними стандартами. Коли чоловік іде в управління – він молодець. Коли на керівну посаду чи у політику йде жінка, люди б’ють на сполох: «На кого ж вона кидає своїх дітей? Хіба можна так?!»

Можна. Для того, аби у суспільстві образ лідерки не асоціювався з динозавром, якому не місце у цьому світі технологій та патріархату. Для того, аби батьки ставали більш відповідальними – брали більшу відповідальність за своїх дітей. Для того, аби розлучена жінка або та, яка не бажає виходити заміж, не ставала ізгоєм та не потерпала від суспільного осуду. Аби лідеркам не доводилося переймати «чоловічий стиль» керівництва, бо тільки так можна пролізти вгору.



Стереотипи, що панують у світі, може й полегшують життя тим, у кого все є, тим, хто не підпадає під будь-яку категорію людей, яку будуть дискримінувати. Та лише подумайте, що принаймні половина світу може залишитися за бортом соціального успіху та особистісного  розвитку лише через те, що іншій половині так вигідно – чи вважаєте ви це справедливим?

Я ні. Активістки з міста Первомайськ, що розташовується в Миколаївській області, також з цим не погоджуються. За допомогою проекту «Жіноче право змінювати світ» громадська організація «Первомайський молодіжний жіночий інформаційно-координаційний центр “Ольвія”» вирішила змінити таке ставлення до лідерок та жіночого руху. Напрямки їхньої роботи просто дуже різні: тренінги, конкурси, вистава серед учнівства, студентства, акції, зйомка фільму, створення гендерної портретної виставки жінок 18-19 ст. тощо. Ми вас познайомимо з наймасштабнішими роботами.

Звичайно, найбільше зусиль було вкладено у створення фільму «Жінки що змінюють світ». Загалом на початку ніхто з членкинь організації не усвідомлював, як вибрати з багатьох гідних претенденток з Миколаївщини лише п’ять особистостей для короткометражного фільму. Було дуже довге обговорення, після якого вирішили, що слід відштовхуватися не від конкретних відомих постатей, а від сфер їхньої діяльності. Таким чином можна буде показати, що жінки докладають зусиль у різних галузях і заслуговують, аби про них також згадувати незалежно від того, скільки вони матимуть статків та який щабель влади обіймають. Таким чином, на зборах вирішили, що у короткометражку увійдуть голова селищної ради, міська голова, чиновниця обласного рівня, громадська активістка та журналістка. І вже відштовхуючись від цих параметрів, шукали героїнь до  фільму.

Його героїнями стали міська голова Первомайської міської ради Людмила Дромашко, селищна голова Підгороднянської селищної ради Галина Кубрицька, голова Правління громадської організації «Первомайський молодіжний жіночий інформаційно-координаційний центр “Ольвія” Олена Константинова, начальник відділу по роботі з сім’єю департаменту соцзахисту Миколаївської облдержадміністрації Дмитрієва Зоя та журналістка і громадська діячка, депутатка міської ради Наталя Клименко.

– Головне, до чого ми прагнемо – це формування стійкої громадської думки про необхідність дотримання прав жінок, створення позитивного сприйняття жіночого активізму та усунення гендерних стереотипів. Ми є прихильницями того, щоб підтримувати жінок та збільшувати представництво лідерок на усіх рівнях ухвалення рішень. Ми хочемо наочно показати, що гендерна рівність і фемінізм не спрямовані на війну проти чоловіків, вони спрямовані на партнерство, повагу та рівність – за рівноцінний доступ до ресурсу, влади, можливостей, – розповідає голова Правління громадської організації «Первомайський молодіжний жіночий інформаційно-координаційний центр “Ольвія”.



У своїх розповідях жінки ділилися тим, з якими проблемами їм доводилося стикатися на шляху до успіху. Як їм вдавалося вирішувати питання, що заважало, а що навпаки ставало у пригоді, які риси характеру рятували їх у складних ситуаціях тощо.

– Із принизливим ставленням та дискримінацією жінки стикаються на робочих місцях, які суспільством стереотипно «закріплені» за чоловіками або вважаються «чоловічими професіями». Жінки в Україні заробляють у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Жінок з малими дітьми та жінок після 45 років не охоче беруть на роботу. Жінкам доводиться докладати вдвічі більше зусиль, ніж чоловікам, виборюючи право обіймати високу керівну посаду, доводити свою фаховість, демонструвати інтелектуальний та творчий розвиток, а також переконувати адміністрацію у тому, що наявність дітей не вплине на продуктивність їхньої роботи і не шкодитиме займаній посаді. Під час підвищення вважається, що чоловік буде кращим керівником на державній службі, а жінка може бути хіба що його заступницею. На всіх рівнях кар'єрного зростання є так звана «скляна стеля», що дозволяє жінці йти вгору, але на певному етапі заважає піднятись туди, де розподіляються ресурси. Чим далі заходить мова про фінанси, тим більше жінок витісняється чоловіками. Прикладом цього стали вибори на посади сільських голів у новостворених об'єднаних територіальних громадах (ОТГ), де при мінімальних бюджетних коштах у селах головами сільських рад були жінки, а після об'єднання бюджетних коштів декількох населених пунктів в одну ОТГ головами ставали здебільшого чоловіки. Жінок навіть у Верховній Раді України лише 12% , що ще раз підтверджує те, що їм доводиться докладати більше зусиль, щоб вийти на рівень ухвалення рішень в державі, – розповідає Олена Константинова.



Одним із меседжів кінострічки став паритетний розподіл обов’язків роботи між чоловіком і дружиною. Коли жінок підтримує родина, їм не доводиться нічим жертвувати, власне, як і чоловікам при патріархаті у сучасному світі. І це також про справедливість. Усі деталі фільму розкривати ми не будемо, адже ви маєте унікальну можливість подивитися його за посиланням нижче. Фільм «Жінки, що змінюють світ», виготовлений в рамках проекту, що реалізується за фінансової підтримки Українського жіночого фонду.

Проте, якщо фільм вже готовий до перегляду, процес створення виставки «Відомі невідомі жінки Миколаївщини 18-19 сторіччя» ще триває. Частина її вже готова та була презентована на Дні міста Первомайськ у вересні цього року, друга частина перебуває у розробці. Зараз ще збираються матеріали, архівні документи про відомих мешканок міста, сіл та селищ. Всього було сформовано вісім детальних портретів цих жінок. Серед них вже є: учениця відомого офтальмолога Володимира Філатова – офтальмологиня Бебюш Юфудівна Капон, ім'ям якої сьогодні названо вулицю у м. Первомайську; княгиня Марія Олександрівна Святополк-Мирська, якій належала з 1898 року третина земель міста Первомайська, а саме частина Богопіль; Асія Гранатурова – актриса, майстриня, фотомодель, яка тривалий час працювала у Франції та зробила значний внесок у французьку культуру; всесвітньо відома акторка Єфросинія Зарницька та письменниці Валерія Джулай та Галина Пелченко. Серед історичних постатей також є Катерина Іллівна Непомяща – жінка, яка 1893 року створила народну бібліотеку та 50 років була її директоркою. А також особливу шану хочеться надати сучасній жінці 21 сторіччя, яка відбудувала та зараз опікується єдиним у Миколаївській області жіночим православним Пелагеївським монастирем, ієгуменії Серафімі, яка є взірцем жіночого розуму, духовності та мудрості.

– Ми хочемо віддати данину жінкам, про яких навіть на Миколаївщині не всі знали. Вони були відомі за кордоном, але невідомі для сучасного покоління. Інформація про них замовчувалася не тому, що їх не було, а тому, що історії було так зручно, – не говорити та не писати про жінок. Історію створювали та світом керували чоловіки, про них і писали. Є прекрасні слова про те, що жіноча історія, як вишивка білим по білому, – розповідає пані Олена. – Її не видно, але коли придивишся, то бачиш, що були в історії міста Первомайська жінки, про яких просто не писали, але які відкривали перші жіночі прогімназії та школи, допомагали збирати кошти та розбудовувати місто, лікували, відроджували мистецтво, формували громадську думку, творили законодавство. Жінки, про яких чомусь не прийнято було говорити. Проте вони були і є.

Виставка пройде у Первомайському краєзнавчому музеї. Крім того продовжиться у різних навчальних закладах області.


Матеріал створений за підтримки Українського жіночого фонду і Фонду імені Гайнріха Бьолля, точка зору яких не обов'язково збігається з авторською.

Авторка: АЛІНА КУРЛОВИЧ, власна кореспондентка ГІАЦ «КРОНА»