Геть дискримінацію з підручників! Досвід антидискримінаційної і гендерної експертизи в Киргизстані


ГАННА ПЕТРУЧЕНЯ
Експертка з недискримінації в освіті, гендерна експертка та тренерка


Цієї публікацією ГІАЦ «КРОНА» продовжує цикл авторських матеріалів про те, як у світі вирішують проблеми стереотипів та дискримінації в освітньому контенті (зокрема, у шкільних підручниках).



Киргизстан рідко очолює українські стрічки новин, не має спільних кордонів з Україною, а тому поінформованість наших співвітчизників про цю країну недостатня та сповнена стереотипів. Киргизька республіка - гірська країна, одна з п’ятьох, на території яких розташовані гори Тянь-Шань, величною природною пам’яткою якої є сьоме у світі за глибиною озеро Іссик-Куль. Найвідомішим письменником Киргизстану є Чингіз Айтматов. Більшість населення країни сповідують іслам, і за своїм устроєм країна є доволі традиціоналістською. Якщо ви пригадали останній факт, то, напевно, вас не здивують висновки аналітиків, які фіксують збереження в країні дискримінаційних і культурних практик, стереотипів щодо ролей і обов’язків людей різної статі в усіх сферах життя, а також глибоко укорінені патріархальні погляди, що підривають соціальний статус жіноцтва.

За даними на 2021-й рік, Киргизстан посів 109 місце у світі за індексом гендерного розриву. Для порівняння, найближчі сусіди країни - Казахстан і Таджикистан, знаходяться, відповідно, на 79 та 126 місцях. Україна у цьому рейтингу на не дуже почесній 74 позиції.

У 2012-му році Киргизстан підписав програму з досягнення гендерної рівності, а з 2016-го вдався до передбачуваного програмою гендерного аналізу навчальних програм і підручників для школи. За три роки була розроблена та перевірена методика антидискримінаційної і гендерної експертизи навчального контенту, яка з 2019-го року здійснюється під егідою Міністерства освіти. Експертиза здійснюється задля активного просування цінностей прав людини, гендерної рівності, недискримінації і соціального залучення, розвитку критичного і творчого мислення. Передбачається, що в процесі навчання учнівство має усвідомити провідну роль соціальних чинників та історичних факторів у формуванні людського різноманіття, історичний і соціальний характер існування нерівності, а також роль стереотипів і упереджень у виникненні дискримінації, осягти цінності рівності та недискримінації.

Фахове коло, залучене до експертизи, має визначити щодо кожної теми у підручнику таке:

- Чи дозволяє дана тема обговорювати питання гендеру, етнокультурного, релігійного, соціального різноманіття?

- Чи достатньо віддзеркалені ці питання у даній темі?

- Що слід додати у дану тему задля її відповідності принципам гендерної рівності, соціальної інклюзії та недискримінації?

Підручники - це одне з перших та найавторитетніших джерел, на основі якого дитина формує картину світу. Це може бути картина світу, у якому люди розрізнені, вбудовані в ієрархії, поділяються на своїх і незрозумілих (і, мабуть, небезпечних) чужих, з якими немає нічого спільного, і з якими неможливо досягти згоди. Або світу, у якому різних людей об’єднує взаємне прийняття, взаємоповага і підтримка, у якому для будь-кого є місце та створені рівні з іншими права, а також можливості та умови для їх реалізації. Антидискримінаційна і гендерна експертиза стала інструментом видалення з підручників елементів, які можуть призвести до формування упереджень та дискримінаційного ставлення до людей за різними ознаками. Тож погортаємо підручники і погляньмо, яким постає перед киргизьким учнівством світ з їх сторінок.

Непредставленість у підручниках групи людей за якоюсь ознакою нібито «викреслює» їх з картину світу дитини, робить цих людей непомітними, а потреби - незрозумілими. Задля забезпечення соціального залучення осіб з інвалідністю вони мають бути наявними у навчальному контенті без зайвого акценту на особливостях свого здоров’я. Треба показувати, що люди з інвалідністю мають такі самі потреби, як будь хто інший - у русі та діяльності, спілкуванні та гідному житті, визнанні та прихильності тощо (Мал. 1).


Мал.1. Фрагмент підручника «Батьківщинознавство», 4 клас

Авторські колективи намагаються спонукати учнівство до осмислення потреб людей з порушеннями здоров’я, шляхів їх залучення у суспільне життя. Учениці та учні мають усвідомити, що створення умов для реалізації прав людини є обов’язком соціуму відносно своїх членів, і зокрема - осіб з інвалідністю (Мал. 2).


Мал. 2. Фрагмент підручника «Батьківщинознавство», 4 клас

У суспільстві, в якому зберігають сильний вплив патріархальні традиції, а саме таким є киргизьке суспільство, культура і суспільний устрій андроцентричні та доволі сегреговані за статевою ознакою. Звичайно, ця традиція знаходить відображення у шкільній книзі та суттєво впливає на світогляд учня або учениці. Наприклад, якщо у підручниках з природознавчого циклу, будова людського тіла подається переважно через зображення чоловічого тіла, то в дитини може сформуватися уявлення про те, що саме воно і є нормою, або про те, що нормою є невидимість жінок. Тому важливо, щоб у картині світу дитини сформувалося й інше: жінка так само є уособленням людського (Мал. 3).


Мал. 3. Фрагмент підручника «Батьківщинознавство», 4 клас

Подоланню стереотипів, які живлять соціальну упередженість щодо осіб за певною ознакою (статтю, віком тощо) та приписують їм певні моделі поведінки, сприяє контент, у якому люди зображені у нестереотипних ролях наприклад: виконують працю, яку традиційні уявлення приписують людям іншої статі (Мал. 4); залучені до спільної роботи (Мал. 5) і так далі.


Мал. 4. Фрагмент підручника «Технологія», 5 клас



Мал. 5. Фрагмент підручника «Людина і суспільство», 6 клас

Авторки та автори намагаються відобразити у текстах та візуальному ряді підручників соціальне включення та взаємодію людей за максимально більшою кількістю ознак, відмовитися від відтворення стереотипів. Разом з тим зберігається контент, що є неприпустимим з позицій недискримінаційного підходу, наприклад:

- презентація материнства як головної соціальної ролі жінки (Мал. 6), залишаючи за чоловіком широкий вибір ролей, і не лише у сім’ї (Мал. 7);


Мал. 6. Фрагмент онлайн-підручника «Людина і суспільство», 9 клас


Мал. 7  Фрагмент онлайн-підручника «Людина і суспільство», 9 клас

- кількісне переважання осіб чоловічої статі у ілюстраціях та текстах, що стосуються творчої самореалізації (Мал. 8);


Мал. 8. Фрагмент підручника «Людина і суспільство», 6 клас

- стереотипне зображення занять людей певної статі (Мал. 9);


Мал. 9. Фрагмент підручника «Людина і суспільство», 6 клас

- сегреговане зображення осіб за певною ознакою, що відтворює соціальні межі, які панують у суспільстві (Мал. 10);


Мал. 10. Фрагмент підручника «Людина і суспільство», 6 клас

- приписування людям за певною ознакою певних моделей поведінки, скажімо, дівчаткам - лякливість, а хлопчикам - схильність до ризику (Мал. 11);


Мал. 11. Фрагмент підручника «Суспільствознавство», 5 клас

- зображення сфери зайнятості лише через образи молодих та здорових людей (Мал. 12).


Мал. 12. Фрагмент підручника «Людина і суспільство», 6 клас

На антидискримінаційну експертизу в Киргизстан чекає ще довгий шлях, адже освячені традицією соціальні ієрархії та стереотипи за кілька років подолати неможливо. Але це шлях, який Киргизька республіка, так само, як Україна, має пройти, аби створити суспільство рівних можливостей, у якому для кожної людини відкриті горизонти для гідного життя.