Гендерний освітній експеримент: неможливе є можливим!


У січні цього року Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА» спільно з КВНЗ «ХАНО» започаткував регіональне експериментальне дослідження, яке має офіційну назву «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів в систему роботи навчальних закладів». Це своєрідна спроба побудувати все у школі так, щоб не «відрізати дитині половину світу й можливостей», а допомогти вирости самодостатньою, конкурентноздатною в сучасному світі особистістю. Після того, як вчительство у школах та виховательки у дитсадках пройдуть тренінгові програми підвищення кваліфікації та навчання, спеціально розроблені з урахуванням особливостей кожного з освітніх закладів, що беруть участь в регіональній програмі, вони матимуть змогу відстежувати свою роль у (де)конструкції гендерних стереотипів.

Ми спробуємо змінювати правила гри у середовищі школи: передивлятися підручники, методи викладання, виховні заходи – коли це робиться одночасно то йде цілий вал нових меседжей, які змусять замислюватися не лише вчительство, а й батьківство, – говорить координаційна група, після перших результатів експерименту – Олег Марущенко (експерт і тренер ГІАЦ «КРОНА», головний редактор гендерного журналу «Я»), Олена Малахова (експертка й тренерка ГІАЦ «КРОНА» та Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти вищих навчальних закладів, завідувачка кафедри гендерночутливих технологій в освіті, директорка Гендерного центру ХНПУ імені Г.С. Сковороди), Тетяна Дрожжина (проректорка з навчальної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», експертка Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти вищих навчальних закладів), Ольга Андрусик (віце-директорка з навчально-виховної роботи ХСШ № 33, експертка і тренерка ГІАЦ «КРОНА»).

Важливим кроком в експерименті є (само)аналіз роботи учасників /-ць навчально-виховного процесу. Аналіз та деконструкція гендерних стереотипів, навчання гендерночутливих педагогічних технологій, прийомів і методів викладання, гендерна експертиза простору школи, навчальних програм і планів, підручників, виховних заходів, гендерний аудит навчального закладу, дискусії, інформаційні кампанії за участю медіа – ось за що як мінімум готові взятися вісім чи не найсміливіших в інноваціях та найперспективніших в плані реалізації гендерної політики педагогічних колективів Харківської області. В експерименті беруть участь 2 навчально-виховні комплекси – Огіївський НВК (Сахновщинського району) і Лозівський НВК № 10 «ЗНЗ – ДНЗ» (м. Лозова), 2 загальноосвітні школи – Панютинська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 (Лозівський район) і Вербівська ЗОШ І-ІІІ ст. (Балаклійський район), 2 гімназії – Нововодолазька (Нововодолазький район) і Малинівська (Чугуївський район), а також Нововодолазький ліцей (Нововодолазький район) і Комунальний заклад «Обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ст. «Обдарованість» Харківської обласної ради».

Експеримент реалізується відповідно до «Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року», на офіційному регіональному рівні – відповідно до наказу Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації (№ 449 від 29.10.2014 р., «Про проведення дослідно-експериментальної роботи в Харківській області на базі загальноосвітніх навчальних закладів і надання їм статусу експериментальних навчальних закладів регіонального рівня»).

Експеримент розрахований на три роки (2015-2018 рр.) та передбачає чотири етапи. Перший етап – підготовчий (січень-лютий 2015 року) – знайомство з педагогічним колективом шкіл, другий – організаційно-прогнозуючий (березень-квітень 2015 року), який передбачає планування програми роботи зі школами), третій – пошуково-формувальний етап (2015-2017 роки) – основний та найбільший, передбачає тренінгову програму та зміну обстановки на гендерночутливу, четвертий – контрольно-узагальнювальний (серпень 2016 – грудень 2017) – підбиття підсумків експерименту.

Таким чином, експериментальна програма охоплює 490 осіб з педагогічних колективів, робота безпосередньо з вихованками й вихованцями дитсадків і учнівством шкіл не передбачається. Команда експерименту вважає, що якщо змінити середовище на гендерночутливе і прибрати деструктивні фактори, то поведінка й світогляд дітей теж внаслідок цього змінюватимуться.

Протягом лютого-березня в усіх експериментальних закладах вже відбулися виїзні ознайомлювальні сесії, що включали соціологічні опитування, вступні бесіди з педагогічним колективом, присвячені аспектам гендерної теорії в освіті та обґрунтуванню необхідності змін у школі, інформування про сутність та етапи експерименту. Одна з провідних ідей знайомства з вчительством – не нав’язувати «експертну думку», а зацікавити, мотивувати до спільних експериментальних досліджень і змін, наочно показавши, де у школі «робиться гендер» та до чого призводить гендерна нерівність.

У колективах пожвавлення одразу ж виникало при наведенні й коментуванні Олегом Марущенком статистичних даних: «70 % усіх найбідніших і 75 % усіх неграмотних людей планети – це жінки; жінкам належить лише 1 % світової нерухомості; виконуючи 2/3 усієї роботи на Землі, жінки отримують не 2/3 усіх доходів (як було б справедливо!), а лише 5 %! І без нас – освітянства – тут не обходиться… Адже саме система освіти, як одна з дискурсивних влад, транслює патріархатні соціокультурні норми нашим дітям». Проаналізувавши стоси шкільних підручників, настінних плакатів та допоміжних матеріалів, експертна група впевнена: можна чітко спрогнозувати подальшу поведінку дітей та простежити нав’язування соціальних ролей.

За гендерними дослідженнями, порушення дисципліни хлопчиків та дівчаток оцінюються по різному – найдріб’язковіше порушення дисципліни дівчинкою розглядатиметься під мікроскопом, а хлопчикам скажуть: «Спасибі, що не перевернули клас догори дригом!

На малюнках, як правило, саме хлопчики порушують дисципліну, б’ються та роблять різноманітну шкоду. Дівчатка ж – покірні та миролюбні, здатні до гуманного вирішення проблем У задачах з математики, наприклад, вони лише чистять тонами картоплю, сотнями печуть пиріжки та безкінечно ліплять вареники, а хлопці – подорожують, літають у космос, читають та займаються іншими цікавими й пізнавальними видами діяльності… Після 18 тисяч годин за 11 років навчання та проектування гендерних ролей, у реальному житті вже в дорослих людей не виникне сумнівів у правильності діючої системи.

Серед учасників та учасниць експерименту є педагогині, які знайомі з гендерною проблематикою. Оксана Кочерга, віце-директорка з навчально-виховної роботи у НВК № 10 м. Лозова, говорить, що гендерна тематика для неї є не новою, бо вона тривалий час працювала практичною психологинею, і коли вийшов наказ про запровадження гендерної рівності, психологічна служба активно почала над цим працювати.

– Спілкування з людьми, які глибше займаються питанням гендерної рівності, збагачує мене як особистість і допомагає долати власні гендерні стереотипи. Те, чому я вже навчилася – зробило мене щасливішою і жінкою, і мамою, і фахівчинею!

Самі вчителі й учительки говорять, що помічають своє ж ігнорування гендерної проблематики, і що після почутого вони вже почали аналізувати в цьому аспекті свою поведінку під час уроків.

– Мені подобається ця ідея. У мене педагогічного стажу 30 років! І я не буду приховувати, що інколи ми й самі помічаємо як творимо гендерну нерівність! Це стосується, наприклад, зауважень щодо поведінки та дисципліни учнів та учениць – тут ми ще й як користуємося стереотипним мисленням: за розмови на уроці, скажімо, чи за біганину на перерві дівчаток лаємо, а хлопцям – лише зітхаємо услід!..

Є школи, у яких учительство з підозрою поставилося до перших ознайомчих сесій:

- Нас зацікавили, але чи не залишиться усе це на рівні теоретичних досліджень, у плані зрізу присутності чи не присутності у школі гендерних стереотипів? Хотілося б подивитися, що буде далі, і як знання, що Ви нам дасте, використовувати на практиці?!

Багато хто вже з ентузіазмом почали долучатися до експерименту: педагогиня-організаторка Лозівського НВК № 10, яка відразу після закінчення зустрічі погортала книжку «У пошуках гендерного виховання», планувала скористатися нею при підготовці свята до 8 березня; у Вербівській школі, подумавши над гендерною експертизою простору свого закладу, вирішили одразу почати з впливу на формування мовної картини світу – змінити андроцентричні таблички на дверях кабінетів на гендерно неупереджені – «директорка», «бібліотекарка» тощо.

Вісім строкатих за своїм колективом, життєвими орієнтирами, націленістю на результат та концептуальною картиною світу шкіл, вже стали на першу сходинку до змін! Пошуки для формування гендерногочутливого освітнього простору для кожної школи будуть різними, і саме це збагатить ґрунтовне експериментальне дослідження, яке у подальшому буде використовуватись більш широко!

Авторка: Аліна Курлович