Уперше побачив я Аліну місяця півтора тому. Цього вечора на арені національного Київського цирку проходив міжнародний турнір "Парад чемпіонських поясів" — рейтингові й титульні бої боксерів-професіоналів. Одна з восьми пар була жіночою: чемпіонка Європи Аліна Шатерникова проти чемпіонки України Тетяни Бахонової. Їхню появу на яскраво освітленому квадраті рингу глядачі очікували з особливим інтересом: що й казати, жіночий бокс все ще стереотипно сприймається чоловіками як свого роду екзотика, до якої не так легко декому звикнути. Як, утім, і до жіночого самбо, дзюдо, культуризму. Я готувався побачити плечистих, нахабнувато-самовпевнених дівчат із скуластими чоловікоподібними обличчями, а на ринг піднялися стрункі миловидні дівчата з тонкими, аж ніяк не мускулистими руками, худобу яких ще більше підкреслювали пухкі боксерські рукавички.

"Да что ты все: мама, мама?" — сокрушался в небезызвестном мультике волк. Сюжет, в котором матерый хищник стал папой для теленка, освоил стирку, готовку и даже научился петь колыбельные, в 1984 году произвел фурор у телезрителей. Но создатели и не предполагали, что спустя много лет придуманная ситуация станет реальностью. Так уж повелось, что когда речь заходит о воспитании малышей, в голове возникает картинка с заботливой матерью, которая, напевая колыбельную, одной рукой кормит малыша из соски, другой стирает пеленки, успевая при этом готовить мужу котлеты на ужин. Но в последние годы все больше украинских мужчин, по примеру западных, соглашаются на роль хранителя домашнего очага, идут в законный оплачиваемый отпуск по уходу за ребенком и ускоренно осваивают курс "дочки-матери". А жены их при этом добывают деньги и продвигаются по карьерной лестнице.